Рейс Конотоп — Нікополь — Херсон здивував | Поломка двигуна і відмова гальм

Повертаюсь додому після триденної мандрівки.
Здавалося б — спокійний рейс. Просто доїхати. Без пригод. Без сюрпризів.

Вже прямо так і вийшло. Максимум бажань і мінімум отримав 😄

Виїхав з Конотопа, як завжди:
заправка ✔
мийка ✔
настрій нормальний ✔
І тільки виїжджаю з мийки — одразу контакт. Два автобуси поруч, і я перший зачепив. Початок “веселий”, але думаю — дрібниця, поїхали далі.

Та справжній сюрприз чекав на трасі.
Їду собі спокійно… і тут двигун починає диміти.

Після стількох днів ДТП і навантажень я взагалі не очікував, що щось здасться саме зараз. Але техніка вирішила нагадати, хто тут головний.

Довелося звертати на СТО. Ремонт, пауза, нерви — і знову в дорогу.

У Нікополі висадив пасажирів, прийняв нових на Херсон.
І ось моя улюблена ділянка траси — залізничний переїзд.

Гальма не спрацювали. Так, просто не спрацювали. Гадаю на СТО їх навіть не дивились на в в оплату увійшло. Треба буде заїхати до них та переговорити.

Переді мною таксі і ще один автобус.
Варіантів небагато — тому я буквально створив собі “другу смугу”, щоб нікого не зачепити. Але маневр вийшов раком, але обійшлося без нових пригод – теронув, то й теронув, яка там пригода))

І знаєш що?
До Херсона я таки доїхав.
Повернення додому вийшло з димом, ремонтом і екстреними рішеннями.
Але саме такі рейси і запам’ятовуються.