«Вихід робітників з фабрики Люм’єр» (1895): Як народилося кіно, або Хто насправді був першим у кадрі (Каталог kvazar777)
Оригінальна назва: La Sortie de l’usine Lumière à Lyon
Рік виходу: 1895 (точна дата зйомки: березень 1895 року)
Жанр: документальна хроніка, короткометражний фільм, історичний дебют
Режисери та винахідники: Огюст і Луї Люм’єр (Auguste and Louis Lumière)
Брати Люм’єр: повна біографія винахідників кінематографа та історія створення сінематографа
Головні «актори» (хроніка): Робітники та працівниці фотофабрики братів Люм’єр у Ліоні
Оригінальна тривалість фільму «Вихід робітників з фабрики Люм’єр» становить приблизно 46–50 секунд (усе залежить від того, з якою швидкістю — 16 або 18 кадрів на секунду — проєктують конкретну копію плівки).
Уся ця історична магія — з відкриттям воріт, виходом натовпу робітниць, велосипедистом і навіть тим самим кумедним собакою — умістилася всього в один рулончик стандартної 35-міліметрової плівки завдовжки близько 17 метрів! Це був максимум, який міг витримати ручний механізм сінематографа без зупинки.
🏆 День, коли світ уперше завмер перед екраном
Коли ми сьогодні дивимося на блокбастери з бюджетами в сотні мільйонів доларів, комп’ютерну графіку та витончені спецефекти, важко уявити, що все це почалося з ледь помітного тремтіння чорно-білої плівки та відчинених воріт звичайної фабрики.
Довгий час у масовій культурі першість приписували «Прибуттю потяга на вокзал Ла Сьота». Проте історична справедливість дещо інша: абсолютним піонером, найпершою рухомою картинкою, яку брати Люм’єр зняли і згодом показали широкій публіці, став саме «Вихід робітників з фабрики Люм’єр».
Це сталося навесні 1895 року у французькому місті Ліон. Луї Люм’єр встановив свій нещодавно запатентований винахід — сінематограф (пристрій, який одночасно знімав, друкував і проєктував зображення) — навпроти головної прохідної своєї сімейної фабрики, де виготовлялися фотопластинки.
🎭 Хто був у кадрі: Жінки, велосипеди та трохи режисерського обману
Коли ворота фабрики відчинилися, звідти хлинув натовпом натовп працівників. І тут на нас чекає цікавий історичний факт: більшість людей у кадрі — це жінки. У ті часи на фотовиробництві працювало переважно жіноцтво, тому вони увійшли в історію як перші втілення «акторок» масових сцен на екрані.
У цьому короткому 46-секундному ролику вмістилося чимало цікавих деталей побуту кінця XIX століття:
- Працівниці одягнені за тодішньою європейською модою: довгі темні спідниці, білі блузки та витончені капелюшки.
- Серед натовпу можна помітити кількох чоловіків, один із яких впевнено виїжджає у ворота на велосипеді.
- За кадрами ховається милий курйоз: брати Люм’єр так хотіли домогтися «ідеального» руху, що зняли кілька дублів. В одном із них ворота спробували зачинити просто перед носом у натовпу, викликавши сміх і здивування робітників. На екран врешті потрапив найживіший і найприродніший варіант.
🏛️ Легендарний показ у «Гранд-кафе»
Хоча стрічка була знята навесні 1895 року, офіційний галас навколо неї зчинився 28 грудня 1895 року в Парижі, у підвалі «Гранд-кафе» на бульварі Капуцинок. Того вечора брати Люм’єр влаштували перший у світі комерційний платний кіносеанс для тридцяти п’яти скептиків, які заплатили по одному франку за квиток.
Програма складалася з десятка коротких роликів, але відкривався історичний вечір саме виходом робітників із фабрики. Сучасники згадували, що глядачі були приголомшені: ніхто раніше не бачив, як двомірна фотографія починає рухатися, дихати, посміхатися і жити власним життям. Це був справжній магічний шок.
[…] […]