Переглянути українською: Дивись на MEGOGO “Чужий 3” https://megogo.net/ua/view/2108811
https://uafix.net/films/chuzhij-3/
Дивись на MEGOGO “Чужий 4: Воскресіння” https://megogo.net/ua/view/2108781
https://uafix.net/films/chuzhij-4/
Огляд фільмів «Чужий 3» (1992) та «Чужий: Воскресіння» (1997): похмурий фінал епохи та експериментальне повернення
Франшиза про ксеноморфів пройшла довгий шлях від камерного жаху до військового блокбастера, після чого режисери третьої та четвертої частин вирішили кардинально змінити тон історій. «Чужий 3» (1992) та «Чужий: Воскресіння» (1997) завершують класичну арку Еллен Ріплі, пропонуючи глядачам зовсім інший досвід: від екзистенційного розпачу до напівіронічного біопанк-екшену.
У цій статті ми детально розберемо обидві стрічки, їхній складний виробничий процес та те, як вони вплинули на загальний всесвіт.
Частина 1. «Чужий 3» (1992): Трагічний фінал і екзистенційний жах
Події третього фільму починаються одразу після фіналу «Чужих». Рятувальна капсула з корабля «Сулако» зазнає аварії на планеті-в’язниці Фіоріна «Фіріна» 161 — похмурому, брудному промисловому комплексі, де відбувають покарання небезпечні злочинці-рецидивісти, які прийняли суворий релігійний культ.
Еллен Ріплі виявляється єдиною вижившою. Проте разом із нею на планету потрапляє личинка ксеноморфа, яка народжується з тіла собаки (або вола в розширеній версії) і починає криваве полювання на мешканців в’язниці. Найстрашніше для Ріплі — розуміння того, що всередині неї самої виростає королева-матка.
Особливості третин частини:
- Режисерський дебют Девіда Фінчера: Будучи тоді ще молодим кліпмейкером, Фінчер зіткнувся з величезним тиском студії, через що зйомки перетворилися на пекло. Проте саме його візуальний стиль створив унікальну, гнітючу атмосферу безнадії.
- Повернення до витоків жаху: У фільмі немає потужної зброї та броньованої техніки морпіхів. В’язні змушені полювати на монстра голіруч, використовуючи лише примітивні інструменти та пастки.
- Жертовність Ріплі: Фінал картини стає шоком для глядачів, адже героїня обирає самопожертву, кидаючись у розплавлений метал, щоб остаточно знищити загрозу.
Частина 2. «Чужий: Воскресіння» (1997): Клонування, біопанк та експерименти
Через 200 років після подій на Фіоріні 161 на борту військового наукового корабля «Ауріга» група вчених за допомогою генетичних експериментів клонує Еллен Ріплі, намагаючись витягнути з її ДНК ембріон Королеви Чужих. У результаті експерименту виходить гібрид людини та ксеноморфа (Ріплі 8), яка отримує надлюдську силу, кислоту замість крові та фрагменти пам’яті монстра.
Ситуація виходить з-під контролю, коли контрабандисти на кораблі «Бетті» привозять нові живі «контейнери» для дослідів. Ксеноморфи вириваються на свободу, а створений гібрид готує ґрунт для нових жахів.
Особливості четвертої частини:
- Стиль Жене-Пене: Французький режисер Жан-П’єр Жене привніс у франшизу гротескну візуальну естетику, зеленуваті фільтри, чорний гумор та специфічну динаміку.
- Нова природа героїні: Сігурні Вівер грає вже не просто втомлену жінку-воїна, а моторошнуватиту істоту на межі двох видів, що додає фільму психологічного напруження.
- Антропоморфний гібрид: Фінальний монстр-«Ньюборн» із людським обличчям досі викликає чимало суперечок серед фанатів своєю дивною і лякаючою анатомією.
Частина 3. Підсумки та спадщина: Чому ці фільми важливі?
«Чужий 3» та «Чужий: Воскресіння» — це найсуперечливіші частини оригінальної тетралогії.
- Третій фільм часто критикували за те, що він «знецінив» фінал «Чужих», одразу вбивши улюблених героїв (Ньют та Гікса), але сьогодні його часто цінують як сміливу, авторську та похмуру драму.
- Четверта частина пішла шляхом наукової фантастики з елементами чорного гумору та екшну, розширивши міфологію генетичних експериментів.
Обидві стрічки доводять, що всесвіт ксеноморфів здатний кардинально змінювати жанри та дивувати глядача.